Хостинг для сайту: основи правильного вибору провайдера

| Переглядів:
Відправимо матеріал вам на EMail:


Время чтения: 11 мин.

Почнемо спочатку. Що таке хостинг?

Будь-який сайт, або інший віртуальний продукт (наприклад, спеціалізована програма для виконання будь-яких локальних завдань) може знаходитися в ізольованому середовищі, наприклад – на комп’ютері користувача, або мати доступ у Всесвітню Павутину – в Інтернет.

Найбільш поширене рішення для розміщення сайту в Мережі – розміщення його на хостинг.

Хостинг – це послуга, що надається провайдером, або, як часто кажуть, хостером (яких безліч). Суть послуги зводиться до розміщення ресурсів користувачів (сайтів та інших) на серверах провайдера, підключених до Інтернету, та забезпечених належними програмними продуктами для того, щоб сайт був доступний в Мережі, та для повноцінного адміністрування сайту власником. Таким чином, власник сайту просто орендує ресурси на сервері хостера – місце, потужності та канали зв’язку, і для себе залишає лише завдання адміністрування сайту – редагування контенту тощо.

Хостинг буває дуже різним. Загальні визначення “хороший” або “поганий” – найчастіше недоречні, важливі деталі. Те, що одному користувачеві буде достатньо, і може розцінюватися як «хороший», може виявитися недостатнім для іншого… що не означає «поганий» – просто невідповідність параметрів запитів.

Відповідно, хостерами пропонуються різні тарифні плани – на різні потреби та різний гаманець. Відразу звернемо увагу на те, що безкоштовний хостинг (є і такі пропозиції) може бути цікавим для будь-яких незначних завдань, або для тренування, але для більш-менш серйозного проекту він точно не підійде – не існує в природі нічого, щоб було одночасно безкоштовним та якісним.

Вибір хостингу: постановка задачі

Выбор хостинга

Щоб правильно вибрати хостинг для свого проекту, спочатку слід визначитися із завданнями, які ставляться перед проектом, звідси – з вимогами до хостингу.

Що саме слід врахувати?

По-перше, розмір сайту, його складність, та вимоги до ресурсів. Якщо йдеться, наприклад, про маленький статичний лендінг, тобто односторінковий сайт, написаний кодом (без використання CMS, або, як часто кажуть, «движка»), то вимоги до ресурсів хостингу (місце на диску, оперативна пам’ять, доступна потужність процесора та ін.) будуть дуже скромними, оскільки для демонстрації сайту на запит відвідувача серверу достатньо буде просто передати код сайту «як є», не виконуючи додаткових операцій, а сам сайт займатиме в пам’яті (на жорстких дисках сервера) дуже небагато місця. Навпаки, якщо сайт побудований на CMS, при тому має безліч сторінок, і обтяжений різноманітними ефектами – анімаціями, іншими функціональними та візуальними «наворотами» – будь-який запит із Мережі вимагатиме від сервера безлічі ресурсомістких операцій, для чого мають бути достатніми і доступна потужність процесора, та обсяг оперативної пам’яті, та багато іншого. А якщо ще й висока відвідуваність сайту, то вимоги зростають багаторазово, в тому числі – і до пропускної спроможності каналів зв’язку. Якщо десь будуть «вузькі місця» – сайт або відчайдушно «гальмуватиме», або зовсім перестане працювати, і замість бажаних сторінок відвідувачі побачать повідомлення про помилки. Тому чітке розуміння розміру та навантаженості сайту – запорука правильного вибору хостингу.

По-друге – обов’язково слід враховувати цільову аудиторію сайту, у географічному сенсі. Сайт може бути орієнтований або глобально – на весь світ, або на якусь локальну географічну зону, наприклад – на одну країну. У першому випадку, фізичне розміщення сервера, на якому розміщуватиметься сайт, має значення лише в контексті більш-менш рівного (за швидкістю) доступу з будь-якої точки світу. У другому випадку розумно вибирати хостинг, що пропонує сервера в країні призначення, або поруч. Наприклад, сервер, розміщений у США, буде прийнятним і для Канади, а от сервер в Австралії – не найкращий варіант саме для Канади. Чому так, якщо швидкість проходження сигналів по кабелях, і, особливо, по оптоволоконних лініях, така висока, що кілька тисяч кілометрів для неї ніщо? Від того, що крім кабельних мереж у передачі трафіку беруть участь вузлові сервери Мережі, і кожен такий вузол за маршрутом вимагає свою частку часу на обробку трафіку. Чим далі – тим більше проміжних вузлів, тим більше часу на проходження трафіку.

По-третє, слід враховувати контент сайту у контексті його прийнятності з погляду законодавства країни хостера. Нейтральний контент прийнятний скрізь. Але якщо сайт містить контент, наприклад, категорії 18+ і орієнтований на аудиторію країн, де такий контент є законним, було б помилкою розмістити його на хостингу, що знаходиться в юрисдикції, де такий контент неприпустимий.

По-четверте, слід врахувати потенційну відвідуваність сайту. Наприклад, якийсь сайт, орієнтований на аудиторію невеликого населеного пункту, і нецікавий для решти світу, відвідуватиметься кількома десятками чи сотнями людей щодобово. І, відповідно, трафік буде мінімальним. Навпаки, будь-який маркетплейс може мати відвідуваність у сотні тисяч, а часом і мільйонів, відвідувань на добу, та ще й кожен відвідувач буде переглядати кілька сторінок, і в цьому випадку трафік буде колосальним, що вимагатиме від хостингу величезних ресурсів для його обробки.

По-п’яте, слід визначитися з вимогами проекту до адміністрування хостингу. При розміщенні простенького сайту з малим трафіком власник може не заходити в панель управління хостингу чи не роками – просто через непотрібність. І тоді вимоги до хостингу саме в частині внутрішнього пристрою будуть мінімальні. Інша справа – масштабний проект, «живий» – де постійно щось редагується, покращується, додається, оновлюється… Тут адміністратор проекту буде частим гостем у панелі управління хостингом – то резервне копіювання, то будь-які налаштування, то додавання сервісів… і в такому разі якість панелі управління та інструментів, в ній представлених, може або сильно полегшити роботу адміністратора, або навпаки – додати йому клопоту та головного болю. Та й витрат теж.

Визначившись із характером та параметрами проекту – можна сформулювати і вимоги до хостингу, і вибирати вже свідомо, а не навмання.

Перейдемо до головного питання: як вибрати хостинг?

Не поспішати із вибором – головне. Не потрібно купувати хостинг у першого ж (або другого-третього) провайдера, який ніби пропонує, те, що ми шукаємо. Пропозицій – безліч. Тому – повільно ознайомимося з можливо великою кількістю пропозицій, параметрами, цінами, обов’язково почитаємо відгуки, відіберемо кілька, порівняємо між собою – і отримаємо, швидше за все, зручний вибір.

Як шукати? Можна, звичайно, по «сарафанному радіо», ставлячи запитання знайомим… які здебільшого – упереджені та необізнані. Найімовірніше, що порадять далеко не найкраще. Так що озброюємося терпінням, і починаємо питати у Гугла – докладно, вдумливо, критично дивлячись на результати видачі. Робимо пошуковий запит, наприклад – «Хостинг в Україні», та вивчаємо результати видачі.

Насамперед – звертаємо увагу на сайти, які розміщують у себе характеристики та відгуки про різні хостингові компанії, т.зв. «Рейтинги хостингів». Відвідуємо ці сайти, і на них читаємо перш за все відгуки про компанію… та решту інформації. Не обмежуємося одним таким сайтом, що більше прочитали – тим менше шансів купити собі проблеми. Один із “старих” таких рейтингів – це портал про хостинги Україниhttps://hosting-top10.com/, на якому зібрані найбільш популярні та відомі українські хостинг-провайдери. Там ви знайдете не тільки багато відгуків про провайдерів, але й докладні характеристики тарифних планів віртуального хостингу та VPS, а також результати моніторингу та тестування серверів хостингу.

А ось до рекламних блоків хостингових компаній – це вгорі і внизу сторінки видачі пошукових результатів, з припискою “реклама” – ставимося обережно. Як відомо, далеко не завжди реклама правдива, тому не варто купуватися на всі рекламні твердження, не перевіривши їх як слід.

Далі робимо вибірку посилань на сайти хостингових компаній із пропонованого Google, і з того, що нам сподобалися на сайті з відгуками. І починаємо спочатку відсівати тих, хто явно і грубо не вписується в ті параметри та критерії, які ми собі намітили. І коли у нас їх залишиться небагато, десь до півдесятка варіантів. Зробивши такий відсів, починаємо ретельно звіряти параметри, характеристики, «плюшки», що надається ціни … і в результаті визначаємося, у кого ми візьмемо тріал (безкоштовний тестовий період), щоб ознайомитися з продуктом на практиці.

Якщо тріал не надається, і немає жодної впевненості, що цей хостер хороший – просто проходимо повз. Не треба ставити експерименти на собі, тобто за власний рахунок.

Такий приблизно алгоритм вибору. А про технічний бік питання – параметри, інструменти та інше – поговоримо детальніше.

Вибір хостингу: технічна сторона питання

  1. Об’єм жорсткого диска. Визначає можливий сумарний розмір контенту на хостингу.
  2. Кількість індексних дескрипторів. Визначає кількість файлів, включаючи службові, які можна розміщувати нам на хостингу. Цей показник може бути набагато важливіше попереднього, і може не дозволяти достатньо використовувати наданий об’єм жорсткого диска.
  3. Оперативна пам’ять. Важливий показник, що суттєво впливає на можливість обробки запитів відвідувачів. При малому обсязі – «важкий» сайт може не відкриватися, натомість – будуть помилки 500-ї серії. Все, що менше 512 МБ – не є предметом для розгляду, краще – від 1 ГБ.
  4. Потужність процесора (іноді це формулюється інакше). Тут у хостерів настільки різний підхід до визначення параметра, часом сильно завуальований, що будь-які універсальні рекомендації є сумнівними. Скажімо, якщо явно сформульовані деякі параметри обмежень для процесора – це вже не добре.
  5. Можливості вибору версії PHP. Найчастіше потрібні версії від 7.4 чи вище. Але не завжди найновіша – часом оновлення сайту можуть не встигати за оновленнями. Тому має бути можливість вибору – це і коректність роботи, і безпека, і швидкість.
  6. Можливість підключення розширень PHP. Їх багато, деталізація може бути предметом окремого висвітлення. Деякі з них критично важливі для сайтів певних типів.
  7. Резервне копіювання – наявність, методи, автоматизація.
  8. Наявність автоустановника, бажано – що дозволяє клонувати сайти в два кліки, і що пропонує максимально широкий вибір софту для встановлення.
  9. Бази даних – які можливі, версії (релізи) … детально – предмет окремого освітлення, важливо, щоб були, як мінімум, доступні такі, які необхідні для обраного проекту (сайту).
  10. Інший додатковий софт в обліковому записі (панелі управління) на хостингу. Може бути дуже корисний та багатий набір доповнень… а може – не бути.

Які параметри хостингу є важливими для сайту на WordPress?

На сьогоднішній день в Мережі приблизно від 30 до 45% сайтів (за різними оцінками) виконані на базі CMS WordPress. Можна сказати, що це – найпоширеніший “движок” для створення сайтів.

Сама по собі CMS – це ще не сайт, а платформа, движок, на якому збирається сайт. Для того, щоб “движок” став сайтом, використовуються т.зв. шаблони. Багато веб-сайтів на WordPress виконуються з використанням безкоштовних шаблонів. Безкоштовний – значить поганий. Швидше – це означає “невигадливий”, “простий”. Такі сайти зазвичай «легші», і вимагають менше ресурсів хостингу. Але хороші сайти робляться або на преміум-шаблонах (платних, багатих на можливості), або зовсім на кастомних, індивідуальної розробки. І такі сайти вже значно вимогливіші до ресурсів хостингу, особливо до продуктивності та обсягу оперативної пам’яті.

Для роботи WordPress рекомендується хостинг, який підтримує та відповідає наступним параметрам:

  • PHP версії 7.4 та вище.
  • MySQL версії 5.6 або вище АБО MariaDB версії 10.1 або вище.
  • Протокол HTTPS
  • Як веб-сервер ми рекомендуємо Apache або Nginx як найбільш надійні та функціональні, але в загальному випадку підійде будь-який сервер з підтримкою PHP та MySQL.

Примітка: якщо на сервері провайдера доступні лише старі версії PHP та MySQL, WordPress також працює на PHP 5.6.20+ та MySQL 5.0+, проте підтримка цих версій припинена, і вони можуть стати загрозою безпеці вашого сайту.

На що ще звертати увагу під час вибору хостингу?

  • аптайм (час безперебійної роботи) – не менше 99,5%
  • трафік – необмежений;
  • місця на диску – не менше 5 ГБ;
  • індексні дескриптори – від 100.000;
  • ОЗУ – від 1 ГБ (для серйозних проектів – гарний преміум-шаблон зі своїм комплектом плагінів буде просто дико гальмувати на ОЗУ менше 500МБ, та й на такому багато хто скаржиться на повільність, а то й зовсім на помилки 500+;
  • повна відсутність обмежень щодо процесора (тут часом фантазії деяких хостерів у частині винаходу таких – дуже витончені, аби більше користувачів заштовхати в “залізо”);
  • mod_rewrite – це важливий модуль сервера Apache, що дозволяє встановлювати редиректи, налаштовувати переадресацію, склейку адрес. Тут розшифровувати ці терміни, якщо вони незнайомі, ми не станемо – це предмет окремого викладу;
  • php fopen – функція, що дозволяє оновлювати движок сайту та плагіни в один клік. Якщо ця функція відсутня, то, швидше за все, доведеться оновлювати компоненти вашого сайту вручну, оскільки при натисканні кнопки «оновити» сервер не зможе завантажити та встановити архів із сайту розробника плагінів або офіційного сайту WordPress. А ручне оновлення – справа моторошна;
  • кешування запитів MySQL, розмір цього кешу; це має важливе значення для швидкості розвантаження сторінок сайту для відвідувачів.
  • кешування статичних ресурсів у браузері та на рівні веб-сервера; аналогічно;
  • кешування елементів у WordPress, а також байт-коду в PHP; аналогічно;
  • режим роботи PHP: fpm, fastcgi, mod_php та ін;
  • можливість налаштування CDN, підтримка HTTP/2, PHP7;
  • підтримка додаткових модулів PHP: cURL, gd, ImageMagick та інших.

Більш детально характеристики хостингу для сайтів на WordPress наведені у статті “Вимоги до хостингу для сайтів WordPress”.

Важливо, щоб хостинг дозволяв завантажувати сучасні формати медіа-файлів, як, наприклад, WEBP. Також добре, якщо хостинг дозволяє завантажувати файли відео та інші, а також архіви ZIP, при цьому – без жорстких обмежень з боку хостингу.

Маркетингові хитрощі хостинг провайдерів

Звернімо увагу на такий момент. Будь-який віртуальний хостинг (якщо він не надто “вузький” за параметрами) відмінно підходить для сайту WordPress. У той же час, багато хостингів пропонують спеціалізовані тарифні плани – «Хостинг для WordPress», «Хостинг для OpenCart» та подібні. Не варто думати, що в таких спеціалізованих є щось, що потрібно виключно для цієї CMS, і чого немає у звичайному віртуальному хостингу. Це не так. Навпаки, спеціалізовані – трішки урізані у порівнянні зі звичайним віртуальним хостингом. Наприклад – якщо у звичайному автоустановнику є можливість установки багатьох CMS, то в спеціалізованому – тільки одній. І якщо навіть здається, що спеціалізований тарифний план трошки дешевше – то це результат маленької маркетингової хитрощі, оскільки за рахунок урізаної комплектації такий тарифний план за співвідношенням ціна/зміст або НЕ дешевший, або навіть дещо дорожчий за звичайний. Плюс – обмеження можливості встановлення іншої CMS в автоматичному режимі (вручну – без проблем, але це клопітко). Звичайно, кожен має право вирішувати для себе сам, але нам здається, що «економія» при виборі спеціалізованого під певну CMS тарифного плану – як мінімум, сумнівна.

Резюмуючи: вищенаведеного матеріалу буде цілком достатньо, щоб приступити до впевненого пошуку свого хостинг-провайдера і вибрати той хостинг, з яким ви залишитеся на довгі роки.