Віртуальне “місто мрії”: як цифрові технології змінюють життя

Віртуальні міста не відшукаєш на карті і не розгледиш в атласі світу. Проте, вони незримо присутні поруч з нами – а часом навіть вторгаються в особистий простір, хоча ми про це не підозрюємо. Як виглядає цифрове місто і чому від нього залежить наше майбутнє?

Великі міста: на стику віртуала і урбанізації

Цифрове, або віртуальне місто – це простір, в якому інформація про інфраструктуру, промисловість, сільське господарство, житлово-комунальне господарство, екологію, дорожній рух зафіксовано в електронній базі даних. Словом, всі ті відомості, які здавна зберігалися в інстанціях в запорошених папках з документами, переведені в цифровий формат.

Далі більше.

Всюди в місті знаходяться спеціальні датчики, які фіксують наші IP-адреси і збирають інші дані про пересування людей, роботі пристроїв і виробництва в цілому.

Ця інформація стікається в якийсь центр, “серце” віртуального міста. Там дані піддаються аналізу, і досконалий штучний інтелект видає вердикт – які процеси необхідно змінити, що модернізувати або адаптувати під потреби населення. Рекомендації з центральної точки доступу у вигляді сигналів надходять назад, в прилади та пристрої, що оточують нас на кожному кроці. Гаджети навколо нас функціонують так, як наказано “зверху”. Комп’ютер щодня управляє нашим існуванням …

Звучить трохи утопічно? Як би не так!

Концепція віртуального міста не виникла сама по собі. Спочатку ми спостерігали успішну реалізацію Інтернету речей в “розумних будинках”, де кожен гаджет і прилад підключалися до мережі – і управління також здійснювалося централізовано. Потім ідея IoT, що змусила весь будинок функціонувати для зручності господаря, перейшла на новий рівень – і з’явилися проекти віртуальних міст.

Чи зможе віртуальне місто змінити хід часу?

… У 2015 році на саміті ООН були присутні представники 193 держав. Вони одностайно визнали, що світ знаходиться на порозі катастрофи. Хоча людина вважає себе досконалим створенням природи, їй не вдається впоратися з екологічними проблемами, злиднями, війнами і стихійними лихами. Було визнано, що технології, які ми довгий час використовували для власної зручності і комфорту, повинні послужити на благо цивілізації. Так, під час саміту, лідери держав одноголосно підтримали Цілі Сталого Розвитку. Відповідно до цієї концепції, планувалося запровадити Інтернет речей на державному рівні. При цьому, автоматизоване виробництво повинно зберігати екологію.

Наприклад, ідея “розумного” дорожнього руху і смарт-світлофорів може подолати величезну кількість аварій в мегаполісах і таким чином скоротити смертність. Це реалізується в такий спосіб. На світлофор встановлений датчик, що фіксує кількість машин на дорогах і людей на вулицях. Інформація передається в загальний центр, звідки рух (а значить, і кількість об’єктів на дорозі) регулюється в режимі реального часу.

Інший приклад: на заводах встановлюються датчики, що визначають рівень забруднення атмосфери і його джерела. Комп’ютер миттєво розуміє рішення про необхідність закупівлі спеціального обладнання або регуляції шкідливих механізмів. Екологія врятована.

Все ще здається, що концепція віртуального міста виглядає дещо казковою? Насправді, з 2015 року вона повільно, але впевнено займає позиції в сучасному суспільстві.

Як віртуальна реальність стає частиною мегаполісів?

У деяких мегаполісах віртуальна реальність стала невід’ємною частиною життя. Наприклад, жителів Сінгапуру називають смарт-нацією: тут будують цифровий уряд, digital-суспільство і електронну економіку. Жителі Сінгапуру планують розвивати п’ять сфер за допомогою просунутих технологій. А саме, охорону здоров’я, освіту, транспортну систему, урбаністичні рішення і фінансову справу.

На даний момент, ця концепція реалізована в такий спосіб. В медицині:

• телемедицина дозволяє проводити відео-консультації і спілкуватися з лікарями в чаті, якщо виникає така потреба;
• телереабілітація – це можливість для пацієнтів виконувати реабілітаційні вправи, фіксувати результати за допомогою гаджетів (таких, як фітнес-браслети) і відправляти дані лікуючим лікарям, які коригують програму тренувань;
• веб-портал HealthHub надає пацієнтам доступ до історій хвороби, медичним карткам і результатам лабораторних досліджень.

Жителям Сінгапуру вдалося змінити логістику:

• SimplyGo – це система видачі проїзних документів, при якій пасажири користуються безконтактною карткою MasterCard або оплачують проїзд в громадському транспорті по смартфону;
• технологія водіння громадського транспорту без водія реалізована у вигляді електричного самоврядного автобуса, в який вміщається до десяти чоловік. Такий транспорт заснований на технології супутникової навігації, при якій сенсори в режимі реального часу сканують оточення і визначають місце розташування.

Що стосується освіти, тут працюють над поліпшенням комунікації:

– так, Міністерство Освіти запустило мобільний додаток Parents Gateway, яке показує батькам проекти, в яких зайняті їхні діти.

Що стосується урбанізації, уряд Сінгапуру зацікавлений у впровадженні дронів, які контролюють безпеку в різних районах.

Говорячи про фінансову систему, розробники віртуального простору прагнуть запускати програми, які б допомагали молоді втілювати успішні бізнес-проекти і отримувати консультації професіоналів.

Сінгапур – не єдине місце, де ідеї віртуальної реальності користуються успіхом. Ось ще кілька прикладів.

У Барселоні всерйоз стурбовані вуличним рухом і проблемами, що виникають на дорогах. Тому міські планувальники впровадили такі смарт-технології, як датчики, що відображають наявність вільного місця на парковці, і сенсори для моніторингу якості повітря і міського шуму.

Також в місті є безкоштовний Wi-Fi в громадських місцях. Правда, попри те, що сучасні технології забезпечують наш комфорт, не можна забувати про хакерські загрози, які є особливо актуальними у випадку з незахищеним Wi-Fi з’єднанням. Принаймні, якщо ви подорожуєте, і вам терміново потрібно провести транзакцію з корпоративного акаунту, підключившись до публічного Wi-Fi, увімкніть VPN, щоб уникнути злому.

Поки читачі згадують правила кібербезпеки, ми вирушаємо далі і відвідуємо наступне місто, де шанують смарт-технології, – Лондон. Тут мають намір значно поліпшити екологію. На дорогах стоять спеціальні датчики, які фіксують рівень забруднення повітря. Через додатки інформація про стан навколишнього середовища доходить до водіїв Лондона і пропонує вибрати такий маршрут, який можна вважати більш екологічним.

Темна сторона речей

Розробники проектів стверджують, що в віртуальних містах буде легше забезпечувати безпеку громадян, адже особистість кожного жителя буде занесена в базу даних онлайн.

З іншого боку, один з проектів в Торонто довелося закрити, тому що жителі збунтувалися, кажучи про грубе втручання в особистий простір людини. Так, обов’язковою умовою проживання в віртуальному місті є носіння включеного смартфона, з доступом в Інтернет, що дозволяє відстежити місцезнаходження та інші деталі приватного життя за IP-адресою. А значить, робить людину абсолютно вразливою.

Хоча конкретний проект довелося покласти “в стіл”, є чимало інших планів в мегаполісах світу, які ось-ось здійсняться.

Це означає, що кожному любителю сучасних технологій необхідно знати, що відбувається в світі кібербезпеки. І розуміти, що таке персональні дані і кому потрібно їх надавати. А також моніторити, які хакерські атаки в даний момент відбуваються в світі, і захищати від злому хоча б власні акаунти.