Якою мовою через закон про мову потрібно вести соціальні мережі: російською чи українською?
На сьогоднішній день, в Україні нормативно-правовим актом, що регулює питання мови, є Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі по тексту – Закон про мову).
Даний закон наші законодавці прийняли в квітні 2019 р. Мета закону цілком зрозуміла – підвищити авторитет української мови та забезпечити їй статус. Пов’язано це з історичними моментами, особливо з поширенням російської мови по території України, як другої. Адже навіть багато державних чиновників на українському кажуть насилу і по можливості переходять на російську.
Закон був сприйнятий українським суспільством суперечливо. З одного боку, всі ми розуміємо про необхідність застосування української мови, як національної. Тому, логічним є той факт, що основне завдання прийнятого закону полягає у впровадженні української мови, в першу чергу, в державній і громадській сферах. Однак реалії соціальної взаємодії в Україні такі, що багато українців продовжують спілкуватися, вести переписку, розміщувати інформацію російською мовою.
Закон не торкнувся приватної та духовної сфери життя громадян. Так, він не зобов’язує застосовувати українську мову в міжособистісному
спілкуванні і при проведенні релігійних обрядів. Що ж стосується інших сфер життя, то тут вводиться обов’язок володіти і користуватися українською мовою.
Не вдаючись в деталізацію положень Закону, відзначимо, що він зобов’язує застосовувати українську мову в усіх сферах суспільного життя. У ряді випадків допускається застосування англійської мови або мов Європейського Союзу. Але для російськомовного населення образливим може бути те, що оскільки російська мова не є мовою Європейського Союзу, вище наведене застереження до нього застосовуватися не може.
У зв’язку з тим, що Інтернет є невід’ємною частиною нашого життя, питання про мову спілкування в мережі Інтернет є особливо актуальним. Наприклад, практично кожен другий українець користується соцмережами, які корисні як для приватного спілкування, так і просування товарів і послуг. Автор цієї замітки, зокрема, як активний користувач Фейсбук, розміщує матеріали, новини та іншу інформацію, пов’язану з професійною діяльністю, як українською, так і російською мовою.
Так якою ж мовою можна і потрібно вести сторінки в соцмережах? Якщо говорити про соц. мережі, то вони повинні оформлятися відповідно до порядку застосування державної мови в сфері користувальницьких інтерфейсів комп’ютерних програм і веб-сайтів, який передбачений ст.27 Закону.
Зокрема, введено обов’язок для державних службовців і працівників муніципальних органів, юридичних осіб державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, підприємців, зареєстрованих в Україні, основним видом діяльності яких є реалізація товарів і надання послуг третім особам, оформляти українською мовою інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах).
Найголовніше – щоб всі ці сайти завантажувалися за замовчуванням українською мовою. При цьому законодавець дозволив використовувати версії сайтів на інших мовах, в тому числі російською, за умови, що обсяг інформації на будь-якій іншій мові, в тому числі і російською, не повинен бути менше, ніж українською.
Відповідальність:
Штраф за невиконання положень Закону про мову і застосування в призначених для користувача інтерфейсів комп’ютерних програм і веб-сайтів іншої мови, ніж української, в сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій і поштового зв’язку, транспорту тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 грн. до 5100 грн.) або попередження, якщо порушення вчинено вперше.
Якщо протягом року дані правопорушення, за які порушник вже притягувався до відповідальності, повторяться знову, то розмір штрафу в такому випадку збільшиться і складе суму від 8500 до 11900 грн.
Зазначені норми щодо обов’язкового застосування української мови в соцмережах вступлять в силу через три роки після вступу Закону в силу. Оскільки Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вступив в силу 16.07.2019г., То, відповідно, положення, наведені вище, стануть обов’язковими до виконання з 16.07.2022г. Таким чином, і штрафні санкції почнуть застосовуватися до правопорушників, починаючи з 16.07.2022г.
Окремо варто зупинитися на рекламі в соцмережах. Згідно. Ст.32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою реклами в Україні є також державна мова.
Правила, які деталізують особливості використання в рекламі російської, кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом про порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Зазначена норма вже діє. Отже, вся реклама в соціальних мережах повинна бути оформлена на українській мові.
Слід врахувати, що ряд положень Закону будуть вступати в силу в 2021, 2022 і навіть з 2030 року. Яким чином суспільство відреагує на всі зміни – покаже час. Однак уже зараз до Верховної Ради України подаються законопроекти про внесення змін до цього Закону. Зокрема, досить активно в ЗМІ обговорювалася ініціатива нардепів використовувати російську мову в роботі Верховної Ради України.
Поки всі потуги щодо внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» дуже слабкі. Якщо говорити про російську мову, то вона в Україні відноситься до мови національної меншини. На сьогоднішній день, спеціального закону, який би врегулював порядок використання в Україні мов національних меншин, зокрема, російської, в Україні немає.
Таким чином, до середини липня 2022г. вести соцмережі в Україні російською мовою можна, і за це не оштрафують. Реклама ж уже зараз має бути українською мовою. Відповідальність за розміщення реклами в соціальних мережах не державною мовою передбачена ст. 188-52 КУпАП. Сума штрафу – від 3400 грн. до 5100грн. Однак дана норма КУпАП поки не діє і вступить в силу також з 16.07.2022г.
Автор: Адвокат, Очиченко Олена Григорівна, м. Харків